Головна » Файли » ШКОЛЯР » ДИКТАНТИ

Палючі промені весни
17.09.2020, 22:37
загрузка...

Весна не за горами: величезний худющий грак летить, каркаючи, над сніговою галявиною. Рудий байбак скидається від зимової сплячки і пускає по степу пронизливий свист. А он і чапля. Низько летить, бозна-звідки і, важко помахуючи крилами, спускається на ще обледенілі ріки. Не зогледишся, як одного чудового ранку земля прокидається в заграві тривожної туманної і теплої весняної зорі. На півдні весна приходить і встановлюється враз, проганяючи зиму зненацька. На півночі сонце ще несміле. Тут же ніщо не може здолати його тріумфальної сили. Визирне воно з-за вершини пологого косогору або з-за лісу і весь день невтомно світить. Під його палючим промінням, усе димиться, обвалюється, шумить, реве й, огорнене парою та туманом, щезає в небі. Щезають кучугури й замети, пагорби й снігові водоспади. Учора ще в далині відтіняв поле білястий кряж пагорба, де-не-де тільки позначений чорними плямами. З полудня тоді ж він ніби задимівся і в морі сонячних променів начебто став колихатися, плаваючи в тумані. Минула ніч — і снігу вже немає. А на його місці ще через ніч пролягли вже свіжі барви нової яскравої зелені
(За Г. Данилевським; 159 сл.).

Завдання
1. Випишіть слова з м'яким знаком. Поясніть орфограму.
2. Випишіть речення з причиново-наслідковим звязком, поясніть пунктограми.
3.Виконайте синтаксичний розбір речення Під його палючим промінням, як за помахом чарівної палички, усе димиться, обвалюється, шумить, реве й, огорнене парою та туманом, щезає в небі.

Симфонія весни

Сади захлинаються біло-рожевим цвітом. Здається, навкруги немає нічого, крім цього неймовірного шумовиння по-весняному щасливих дерев: черешень і вишень, абрикосів і слив, яблунь і груш. А над усім цим, немов наречена в білому серпанку, гордовито підіймає заплетені в коси гнучкі віти черемшина. Скидаючи донизу пелюстки-сльози, вона ніби засніжує все довкола. Бджоли, джмелі, оси, мурахи, метелики – усе живе зібралося пити п’янкий сонячний нектар, від задоволення гуде та тріпоче крильцями та лапками.

Усе хизується пишним вбранням. Квіти навколо схожі на дитячий калейдоскоп: вони щохвилини змінюються, звеселяючи нас неймовірним багатством палітри. Навколо духмяний, утворений із безлічі складників аромат. 

Надвечір барви пом’якшуються, повітря трохи холоднішає, день стихає. Але ось із куща ліщини долітає таке знайоме тьохкання солов’я. Маленька сіренька пташечка, сповнена нервової енергії, тріпоче кінчиками крилець і хвостиком, роздуває невелике горлечко, сповіщає, що вона вже вдома, уже на рідній землі. Ось пісня закінчилася, заблукала в темряві ночі. Але, відпочивши зовсім трішки, цей український віртуоз, загорнувшись у сутінки ночі, знову подарує людям вічну мелодію життя. Весна дарує нам особливий , сповнений сподівань час.

За «Народним календарем» (168 слів)

Категорія: ДИКТАНТИ | Додав: | Теги: про весну
Переглядів: 25 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar